І ще про YouthSpeak Forum
Володимир Кріса: Мене завжди цікавили різні галузі знань... Всім привіт! Сьогодні я, Друг Каменяр, вестиму приємну балачку із своїм хорошим знайомим, Володимиром Крісою. Для тих, хто ще не знає, Володя у нас архітектор, астроном, 3D-моделювальник, а крім того ще й у інтелектуальні ігри грає). Наша розмова складатиметься з трьох блоків запитань: «Хто?», «Що?» та «Як? Коли? Чому?». Перший блок матиме вигляд біографічної довідки а далі традиційне інтерв’ю в форматі запитання – відповідь.   Хто? П.І.Б.: Кріса Володимир Богданович; Дата народження: 20 серпня 1984; Сімейний стан: Одружений; Освіта: Вища; Громадська д-ть: Колись брав участь в художній самодіяльності (театральний гурток, вертеп, хор); Трудова д-ть: В минулому - менеджер в автоцентрі, інженер в інтернет-провайдері, тепер працюю в архітектурній майстерні, а також виготовляю архітектурні макети.;   Що? Ким ти мріяв стати в дитинстві? Професором! В 3-му класі намалював, яким я себе бачу у цій ролі в майбутньому. Хто для тебе в юні роки був прикладом для наслідування? Когось одного назвати не можу, але завжди були і є люди, які чимось вражали і захоплювали, в яких хотілося б чогось хорошого навчитися. Яке у тебе, було хобі у дитинстві, і чим захоплюєшся зараз? Головні захоплення в дитинстві, якими цікавлюся досі - географія та астрономія. Також ліпив з пластиліну, любив читати пригодницькі романи. Зараз маю дуже багато хобі, частину із яких поєдную з роботою: вивчаю архітектуру, мистецтво, всесвітню історію. Самостійно освоюю п'ять іноземних мов (англійську, німецьку, італійську, французьку та іспанську). Не уявляю своє життя без музики, слухаю від класики до Imagine Dragons і Swedish House Mafia. Надаю перевагу електронній танцювальній музиці: євроденсу 1990-х, трансу 2000-х і електрохаусу 2010-х. Граю на синтезаторі, маю музичний слух, вмію писати музику в спеціальних програмах. Цікавлюся залізницею і локомотивами, маю друзів, з котрими інколи їжджу фотографувати залізничні станції, електровози і тепловози. Підтримую хорошу фізичну форму в спортзалі. Люблю кататися на велосипеді, ходити в гори, подорожувати. Разом із дружиною вчуся танцювати сальсу та бачату в клубі Social Dance Club, де ми і познайомилися. Твій улюблений предмет у школі? Географія. З якою успішністю ти закінчив школу? Гуманітарні предмети (історія, українська та іноземні мови, література), а також географія та біологія - дуже добре; фізика - добре; хімія та математика - посередньо. Незважаючи на це, зараз часто виконую точні холодні розрахунки в хобі та роботі. Ти одна дитина у сім ’ ї, якщо ні то скільки у тебе братів чи сестер? У мене є на три роки молодша сестра Люба. Який твій улюблений колір? Синій. Чи є у тебе домашній улюбленець, якщо є то який і як його звати? Донедавна не було. Після знайомства з моєю майбутньою дружиною ним автоматично став її домашній улюбленець - рудий красень, надзвичайно енергійний як для свого поважного віку 15-річний персидський кіт Цьомчик.     Як? Коли? Чому? Пропоную спілкуватися, так би мовити, «по наростаючій». Почнемо з інтелектуальних ігор, а завершимо планами на майбутнє. Отже, чому інтелектуальні ігри? Які саме? І Чи пригодилися тобі твої ігрові навички, хоч колись в побутовому житті? Мене завжди цікавили різні галузі знань, тому ще в школі став "ходячою енциклопедією". Команда нашого класу, за яку я грав, неодноразово ставала переможцем та призером на іграх серед школярів "Брейн-ринг" та "Що?Де?Коли?", які проводилися у Тернополі та інших містах Західної України. Потім певний час грав у аматорському клубі "Що?Де?Коли?", де ми з тобою і познайомилися. Зараз інколи ходжу на ігри "Mind Game", де виступаю в складі команди "Арсенал". Не можу нічого сказати щодо застосування ігрових навичок у реальному житті. Від інтелектуальних ігор отримую моральне задоволення, також завдяки їм розвиваються навики роботи в команді. Найбільше задоволення отримуєш, коли правильна відповідь на якесь запитання є результатом колективного мислення, коли кожен гравець робить свій внесок у кінцевий результат. Ще одним твоїм захопленням є астрономія. Як давно ти цим займешся, наскільки це серйозно, і скільки часу це забирає? Астрономією цікавлюся, відколи побачив карту зоряного неба та малюнки із планетами Сонячної системи в дитячому атласі 1991 року "Світ навколо нас". Після закінчення школи змайстрував свій перший простий телескоп-рефрактор, в який можна було побачити кратери на Місяці та галілеєві супутники Юпітера, а також розрізнити деякі подвійні зорі. Прочитав дуже багато книг та сайтів про різні космічні тіла та явища. У 2013 році купив дзеркальний телескоп-рефлектор, у який вже можна розгледіти смуги хмар на Юпітері, кільця Сатурна, об'єкти глибокого космосу - розсіяні та кулясті зоряні скупчення, планетарні туманності, галактики. Нещодавно познайомився з іншими тернопільськими аматорами, у яких вчитимуся азам астрофотографії та обмінюватимуся досвідом спостережень. Насправді не так вже і багато є ясних та безхмарних вечорів і ночей - обов'язкової умови для телескопічних спостережень (не кажучи вже про вільний час). Але іноді, коли є внутрішнє бажання відпочити від рутини буденного життя плюс безхмарне небо - виношу телескоп на двір та наводжу його на ділянки неба, які при великому збільшенні показують свої скарби - туманності, зоряні скупчення та галактики - далекі світи, до яких сотні, тисячі і навіть мільйони світлових років. Саме тоді усвідомлюєш всю велич Всесвіту та примітив і жалюгідність земних клопотів: політиків з їх меркантильними інтересами та постійною жадобою до захоплення влади і ресурсів, обмеженість світогляду, виключно споживацькі інтереси більшості людей; з іншого боку усвідомлюєш, наскільки в затишному та унікальному місці ми живемо - на наповненій Життям планеті Земля, яку нам потрібно берегти від нашого ж згубного впливу. Далі по курсу у нас розмова про 3 D - моделювання. Знаю що це твоє хобі, уже і не дуже хобі, а навіть повноцінна робота. Розкажи нашим читачам як усе починалося, як розвивалося, і на якому етапі зараз.    Почалося усе в 2010 році, коли я купив струменевий принтер, на якому роздрукував свої перші скачані з інтернету викрійки поїздів. Схема була проста: друкуєш викрійку на кольоровому принтері, витинаєш деталі ножицями, акуратно згинаєш, де потрібно, та склеюєш модель. Першими були макети тепловозів та електровозів, тоді плавно перейшов на архітектурні макети. Потім навчився самостійно розробляти 3D-викрійки на комп'ютері та зрозумів, що можна робити досить класні авторські речі, зокрема - реалістичні макети храмів, палаців, замків. Так з часом, ціною сотень годин роботи за комп'ютером, виникли макети тернопільських храмів - знищеного у 1954 р. неоготичного парафіяльного костелу, домініканського костелу (сучасної катедри), Надставної церкви, єзуїтського костелу та синагоги. Тоді завдяки ініціативі краєзнавця Тараса Циклиняка, художника і скульптора Дмитра Мулярчука та інших людей нами був втілений перший великий проект - бронзовий макет довоєнного Тернополя, перший в Україні вуличний макет такого типу. Після цього ми втілили ще декілька схожих проектів. Далі буде! Це моє запитання буде мабуть найцікавішим саме для мене, хоча я впевнений що і всім нашим читачам буде цікаво про це дізнатися. Зараз у Тернополі розміщено дві твої роботи із бронзи, а скільки їх є загалом і де на них можна глянути? Фактично в Тернополі вже є три бронзові вуличні макети, у створенні яких я брав активну участь: макет довоєнного Тернополя - поблизу входу в катедральний собор, макет парафіяльного костелу - між пам'ятником Соломії Крушельницькій та центральним універмагом, і макет першої тернопільської гімназії - на вулиці Сагайдачного, змонтований у листопаді минулого року на фундаменті будівлі цієї школи, що була зруйнована під час боїв за Тернопіль у квітні 1944 року. Крім них, у Луцьку поруч із замком Любарта, В'їзна вежа якого зображена на 200-гривневій купюрі, знаходиться його бронзовий макет. Цей монумент також створила наша творча група: Дмитро Мулярчук, Володимир Дусан і я. Такі макети є цікавими туристичними родзинками для туристів, поціновувачів архітектури, а також людей із вадами зору, котрі можуть на дотик "побачити" той чи інший об'єкт. Ну от і помаленьку переходимо до планів на майбутнє… Я знаю що 2-го січня ти одружився, з чим тебе власне і вітаю! А ким себе бачить Володимир Кріса через п ’ ять років? Тато астроном, який готує свою сім ’ ю до польоту на місяць, чи може садівником який вирощує для своєї родини яблука без ГМО? Щиро дякую! Попереду у Володимира Кріси дуже цікава та насичена програма: сімейне життя, подорожі, участь у нових творчих проектах, опанування нової професії архітектора та навчання. Недарма кажуть: вік живи, вік учись! Ну і в кінці нашої розмови побажай чогось нашим читачам. Бажаю всім читачам бути розумними і мудрими. Вчіться, читайте, навчайтесь чомусь новому. Якщо маєте таланти, але ще не досягнули успіху - обов'язково розвивайте свої навики та ставайте професіоналами у своїй справі, а там і результат не забариться)
Українська душа: виставка Олесі Гудими В Тернопільському обласному художньому музеї 1.06.18р. відкрилась виставка тернопільської мисткині Олесі Гудими "Українська душа".
Леся Голик: Літо час мандрів Всім привіт! Сьогодні я, Друг Каменяр, матиму бесіду, не аби з ким, а з мером Тернополя, щоправда, поки що, лише молодіжним мером) Проте я вірю що у неї ще все попереду… Сьогодні моєю співрозмовницею буде Леся Голик, котра, окрім шефства над молоддю Тернополя, це є головою Тернопільського «СУМу». Наша розмова складатиметься з трьох блоків запитань: «Хто?», «Що?» та «Як? Коли? Чому?». Перший блок матиме вигляд біографічної довідки а далі традиційне інтерв’ю в форматі запитання – відповідь.   Хто? П.І.Б.: Голик Леся Володимирівна; Дата народження: 29 вересня 1985 року; Сімейний стан: незаміжня; Освіта: вища юридична та педагогічна; Громадська д-ть: СУМ з 2007 року, займані посади – Писар осередку, Скарбник осередку, Головний виховник, Голова, Голова Крайової виховної ради; Трудова д-ть: працювала юристом, секретарем, гувернанткою, адміністратором ігрової кімнати, адміністратором піцерії, читала лекції в США, Естонії;   Що? Ким ти мріяла стати в дитинстві? Дитячим лікарем, вихователем або вчителем. Хто для тебе в юні роки був прикладом для наслідування? Не пригадую. Яке у тебе, було хобі у дитинстві, і чим захоплюєшся зараз? Любила і люблю читати, вишивати, активно відпочивати – кататись на велосипеді, роликах та ковзанах, мандрувати. Твій улюблений предмет у школі? Зарубіжна література. З якою успішністю ти закінчила школу? Все було 4-5 (8-11 балів). Ти одна дитина у сім ’ ї, якщо ні то скільки у тебе братів чи сестер? В мене є молодша сестра. Який твій улюблений колір? Синій та його відтінки. Чи є у тебе домашній улюбленець, якщо є то який і як його звати? Є собака-ротвейлер Налеля та кіт девон-рекс Анфіса та два равлики.     Як? Коли? Чому? Як, коли, чому, ти стала членкинею «СУМу» ? Це був твій перший доторк до громадського життя міста? Привела подруга, майже одразу я забула про це, потім прийшла знову, поїхала на семінар – після нього лишилась. Так, це був перший досвід. Чи відчуваєш ти різницю, між діяльністю Лесі Голик як простого члена організації, і як голови Тернопільського «СУМу»? В чому вона полягає, і скільки часу в день, на даний момент ти тратиш на головування в організації? Різниці не відчуваю. Для мене бути членом ГО – це чітко розуміти відповідальність за свої дії чи бездіяльність. Час витрачаю за потребою. Часто це може не фізичний час, а наприклад, думки про табір під час бігу чи плавання. Наразі окрім керівництва у своїй первинній організації, ти ще є, молодіжним мером Тернополя. Як так склалося, що тебе до цього спонукало, можливо хтось надихнув саме до такого рішення? Є інші ГО з якими ми перетинались. Тож, якось так склалось, що мені запропонували спробувати власні сили у боротьбі за крісло молодіжного мера. Я спробувала. Підозрюю, що по роду своєї діяльності, тобі доводилося організовувати безліч акцій та заходів, а який, особисто тобі запам ’ятався найбільше і чому? Важко сказати. Можливо, це сумівські табори? А може акція «Ще одна писанка» з розфарбовуванням півкуль-обмежувачів? Важко сказати. Ну спілкуючись з молодіжним мером Тернополя, мабуть логічно було б запитати, чи не планує Леся Голик найближчим часом стати наприклад, депутатом тернопільської міської ради, чи може навіть посперечатися за місце керівника Тернополя, з Сергієм Віталійовичем? Є в тебе в планах щось подібне?    Ні, не планую. Можливо, це досить дивно звучить, але для мене ця посада і робота – це не про політику. Це про комунікацію та співпрацю. Робити для когось і на користь місту і ГО. Як і ким ти себе бачиш через п ’ ять років? Думаю, за п’ять років я відвідаю ще кілька нових країн, п’ять разів скупаюсь в ополонці, відбуду щонайменше п’ять літніх таборів (або десять якщо пощастить) і нарешті в Управі осередку будуть мої вихованці, яким на той час буде по вісімнадцять років. А давай на кінець нашої приємної і цікавої розмови, молодіжний мер «Файного міста», побажає чогось нашим читачам! Літо – час мандрів. Ніякі паспорти, гроші і все інше не повинно заважати мандрам влітку. Тож – на кожен смак і гаманець наш край дає купу можливостей. Потрібно лише бажання!  
Андрій Назаренко: Хочеться, щоб люди свідомо і розумно надавали благодійну допомогу потребуючим... Всім привіт! Сьогодні я, Друг Каменяр, спілкуватимусь, з Андрієм Назаренком, головою Тернопільського обласного фонду допомоги сиротам «Майбутнє сиріт».  Наша розмова складатиметься з трьох блоків запитань: «Хто?», «Що?» та «Як? Коли? Чому?». Перший блок матиме вигляд біографічної довідки а далі традиційне інтерв’ю в форматі запитання – відповідь.   Хто? П.І.Б.: Назаренко Андрій; Дата народження: 2 жовтня; Сімейний стан: Неодружений; Освіта: Вища, магістр; Трудова д-ть: Благодійність, громадська діяльність, робота з незахищеними дітьми та молоддю;   Що? Ким ти мріяв стати в дитинстві? Я зовсім не пам’ятаю ким хотів стати, бо не мав такої можливості - мріяти. Хто для тебе в юні роки був прикладом для наслідування? Не наслідував нікого, можливо з фільмів хтось і був, але я не пам’ятаю чітко. Яке у тебе, було хобі у дитинстві, і чим захоплюєшся зараз? Хобі у мене не було у школі, але зараз захоплююся вивченням англійської, читаю літературу яка дає можливість мені розвиватися професійно. Твій улюблений предмет у школі? Англійська та хімія. З якою успішністю ти закінчив школу? 4. Який твій улюблений колір? Синій. Чи є у тебе домашній улюбленець, якщо є то який і як його звати? Киця Марта, собаки Лілі та Мек.     Як? Коли? Чому? Почнемо цей блок запитань, з напевно найважчого, для тебе періоду життя - з дитинства. Я не питатиму тебе про весь час перебування в інтернаті, бо тоді наша розмова затягнеться на пару днів, розкажи нашим читачам свій найяскравіший спогад з даного етапу твого життя. Найяскравішими спогадами мого життя, є моменти, коли до нас приїжджали волонтери і з нами проводили час, а також літні табори, а найголовніше, що я отримав шанс поїхати в США в 11 років. Так склалося, що тобі довелося навчатися в школі-інтернаті, як, коли і за яких обставин, наступив той момент, коли ти зрозумів що можеш, хочеш, мусиш, допомогти, таким самим випускникам, яким колись був ти? Цей момент був, коли я вже жив у США зі своїми прийомними батьками. Тоді через 6-8 місяців, я довго думав про майбутнє тих, кому не так пощастило як мені в житті. І поговоривши зі своїми батьками про таку можливість, вони мене в тому підтримали. І так я приїхав в Тернопіль щоб створити фонд допомоги дітям-сиротам, які живуть та виходять з інтернатів. Благодійний фонд «Майбутнє сиріт», чим ви займаєтеся, що конкретно робите, щоб дітям без батьківської опіки жилося хоч трішки краще та легше? Як і чим може вам допомогти простий тернополянин чи тернополянка? Основними нашими заходами у фонді, є навчання практичним навикам вихованців інтернатних закладів, популяризація сімейних форм виховання дітей замість інтернатів, матеріальна підтримка випускників, які опинилися в складних обставинах і не можуть дати собі ради. Ми проводимо екскурсії для дітей з інтернатів, спілкуємося, даємо їм надію що все буде добре у їх житті, і що ми у них є, якщо труднощі будуть у їх житті. Тернополяни можуть допомогти волонтерством та участю в наших програмах, а найголовніше, усвідомити що не цукерками треба допомагати дітям з інтернатів, і не вестися на жалість, тих хто у них просить. Треба розумно надавати благодійну допомогу і свідомо. Про Андрія Назаренка як голову благодійного фонду ми трішки уже поговорили, а тепер поговоримо про тебе як особистість, як про простого амбіційного громадянина. Знаю що ти постійно стараєшся навчатися чомусь новому, ким, де і як бачить себе Андрій Назаренко через 5 років? Зараз вивчаю соціальне підприємництво, і через 5 років, бачу себе успішним соціальним підприємцем, і вже заробляємо на свою діяльність а не тільки просимо допомоги. Наше інтерв’ю поволі підходить до завершення, і тут, я тебе попрошу розказати нашим читачам те , про що ми ще не говорили, але на твою думку обов’язково про це треба розказати. Хочеться, щоб люди свідомо і розумно надавали благодійну допомогу потребуючим, а не так, ось на тобі, і мені тепер плюс в карму. Ну і останнім штрихом нашої бесіди, стане побажання чогось цікавого від тебе, усім хто прочитає нашу статтю. Побажай чогось нашим читачам. Завжди треба використовувати можливості, які даються в Тернополі, в Україні і за кордоном і не знаходити виправдання, що не зможу, я не вартий того… Адже все є досвід, і його треба використовувати, яким би не був результат, і головне вірити в себе.
Гуркіт - DJ Валя Тернопільський виконавець Гуркіт презентував кліп на лірико-сатиричну пісню "DJ Валя" DJ Валя ля ля Гуди танцмайдан Оцю пісню ля ля ля Іще раз постав DJ Валя файна краля Диски ставить натовп бавить Щастя й радість нам сформує Цей музичний сувенір Подарує DJ Валя любить смузі Там дві трубочки собі і подрузі Квіти носять фани вдячні Та й що ще хотіти? Робота не бий лежачого Дитинко, дай тобі Боже щєсті і здоровля і многая благая літа А завантажити запис у форматі mp3 можна на сайті SoundCloud.com
Головне
Українська душа: виставка Олесі Гудими

Українська душа: виставка Олесі Гудими

Іван Хворостецький – художник свого часу

Іван Хворостецький – художник свого часу

Виставка Михайла Голютяка (м.Золочів)

Виставка Михайла Голютяка (м.Золочів)

Кераміка та живопис Маріанни Вахняк. "ТЕПЛО"

Кераміка та живопис Маріанни Вахняк. "ТЕПЛО"

Блог
Гуркіт - DJ Валя

Гуркіт - DJ Валя

Володимир Кріса: Мене завжди цікавили різні галузі знань...

Володимир Кріса: Мене завжди цікавили різні галузі знань...

Репертуар лялькового театру лютий-2019

Репертуар лялькового театру лютий-2019

Репертуар лялькового театру на червень 2018р.

Репертуар лялькового театру на червень 2018р.

Туризм
Відгомін історії. Замок у Дубно

Відгомін історії. Замок у Дубно

Що цікавого приховує Берестечко?

Що цікавого приховує Берестечко?

Тараканівський форт або Нова Дубенська фортеця

Тараканівський форт або Нова Дубенська фортеця

Галопом по Чернівцях

Галопом по Чернівцях

МГО
І ще про YouthSpeak Forum

І ще про YouthSpeak Forum

Клуб настільних ігор "DarkSide"

Клуб настільних ігор "DarkSide"

Андрій Назаренко: Хочеться, щоб люди свідомо і розумно надавали благодійну допомогу потребуючим...

Андрій Назаренко: Хочеться, щоб люди свідомо і розумно надавали благодійну допомогу потребуючим...

Микола Костюк: Це амбітна ціль, але я  в неї вірю...

Микола Костюк: Це амбітна ціль, але я в неї вірю...