-         З чого почалася твоя кар’єра?

-         Почав своє навчання учнем біля майстра в 1991 році восени. Через пів року закінчив навчання, працював в перукарні, потім армія, у 1994 році. Після армії поїхав у 1996 році в Москву, після армії ще працював трохи. У Москві  вчився в російсько-американському підприємстві Інтерколедж. З 1997 року почалися конкурси, тоді ж вийшла перша шоу програма конкурсу “Феєрія  краси” у Тернополі. Взагалі зробили ми 3 шоу-програми -  “Феєрія краси”, “Зоряна заметіль”, “Симфонія  землі”. Зараз плануємо робити ще.

-         Як взагалі відбуваються конкурси з перукарського мистецтва? Які їх особливості?

-         Перукарські конкурси називаються чемпіонатами,  вони проходять ідентично до спортивних змагань. Є різні номінації, я виступав в номінації за міжнародними правилами. Тут проходить спеціальне навчання, дається спеціальне направлення в зачісці. Його треба виконати як подається за правилами, умовами. Як сказали лізти на канат, значить не треба стрибати в пісок. Оцінка відбувається в  трьох видах роботи, зараз уже тільки в двох видах роботи, яка виконується на одній і тій самій моделі. Перше завдання в мене було повсякденна комерційна зачіска, друга – вечірня, перечіс з першої роботи на вечерню роботу. Робота повністю оцінюється по різних параметрах, є різні нюанси, наприклад в зачісці повинна бути форма перевернутого трикутника в укладці. Так само в усіх інших програмних роботах. Є робота по довгому волоссю, чи стрижка - вони точно всі йдуть по направленню і ніяких відхилень від направлення бути не може.

-         Які у тебе є ще здобутки, крім звання чемпіона?

-         Все починалося поступово, спочатку третє місце, потім було друге місце, потім перше. Це в чемпіонатах перукарського мистецтва суто по зачісках. Потім перше місце майстер колор експерт, це був конкурс колористів. Тут так само, даються різні номінації фарбувань, наприклад салонна фарба на коротке волосся, салонна фарба на довге волосся. Номінація майстер колор експерт - це вища категорія, в деякій мірі вона важкувата, тому що дається тема і ти повинен її виконати. Були ось такі теми: карамель, гарячий шоколад, тема червоний. І конкурсант своєю фантазією повинен зробити  такий  колір, який він має бути. Також працює майстер без асистента, тобто ти сам все  робиш, сам мішаєш... І ще така деталь - на конкурсі дається  час. На всіх перукарських конкурсах дається час, в який треба вкластися. Всі майстри діляться на основну команду і на юніорів.

-         Згадай свої емоції під час конкурсу, коли оголосили, що ти чемпіон. Чи ти вже знав?

-         Ні. Я вперше, як дійсно отримав третє місце...  це шок був направду. Це було коли... у 1998 році.  А це ж шоу-програма, нагородження. Ми тоді вибрали собі самі задні місця, щоб було все гарно видно, там зал величезний. І тут – 3 місце, Грубич, місто Тернопіль... Але біг, по ногах, не дивлюся ні на що... Це самий такий пам’ятний випадок. Потім вже так трішечки слабше. Взагалі на конкурсі, сам реально оцінюєш свою роботу, плюс-мінус, порівняно з іншими. Крім того з свого досвіду вже знаєш, там помилочка була, там помилка. Коли перший Інтершарм проходив в Києві, зараз він вже називається Інтершарм тому що з Польщі є учасники, відкритий конкурс, тоді ми з Анею Дзядик здобули сьоме місце, вона в чоловічій зачісці сьоме, а я в жіночій сьоме  місце зайняли. Ми були дуже щасливі. Так от, видно було, коли оцінюєш роботу свою, то трішки  бали  підвалили мені, чесно кажучи. Мій тренер теж це сказала. Коли йде суддя, а ти око в  протоколі вже своє косиш, дивишся периферійним поглядом, де які бали стоять. То одна суддя зі Львова оцінку занизила мені.

-         А як відпрацьовується зачіска? Проходять якісь попередні тренування?

-         Відпрацьовуєш роботу на моделі, її везеш з собою. З моделлю, якщо є потреба, їдеш на тренування. Я тренуюся в Дніпропетровську, мій тренер Ірина Стриєцька, майстер міжнародного класу. У моделі справа яка, вона мовчить і все... Її робота показати зачіску. Треба сказати модель теж дуже велику роль відіграє. Біля 60-70 процентів оцінки роботи майстра відіграє модель. Це теж дуже важливо - добре правильно підібрати дівчину. Зараз я вже треную команду, особисто на конкурсах виступаю рідше. Та деколи теж хочеться труснути старістю, навіть для самооцінки попрацювати як учасник конкурсу. Хоча зараз в основному готуємо команду.

-         Як відбувається твоя повсякденна робота? Виконуєш зачіски точно по замовленню?

-         Не тільки, дивлюся... От наприклад такий випадок, клієнт говорить: я вже хочу постригтися. Я кажу ні, ні, в мене голова зайнята другою клієнткою, я так не можу. Що мені буде пасувати ? Я говорю не можу знати наперед. Сідаємо в крісло, малюємо образ, малюємо форму стрижки, фарбу, якщо треба - і по ходу створюється результат, так як я собі його бачу. Ще залежить яка форма черепа, щоб людині пасувала ця зачіска.

-         А чи існує межа досконалості? Яка зачіска, на твою думку, досконала?

-         Мені здається, що межа і є і нема. На одній і тій самій людині, навіть клієнт постійний роками, все одно я міняю стрижку. Кожного разу виходить інший варіант, я її бачу інакше - але все одно зачіска їй підходить, все одно вона з нею справляється. Наприклад клієнт каже: пострижи мене як минулого разу. Я відповідаю - не втрафлю. Просто зовсім інша думка, навіть по сезону. От весна - щось свіженьке треба постригти. Потім направлення, відчувається ж мода, стиль і так далі. Стрижка - це після першого миття, якщо вона лежить, значить вона виконана бездоганно. Клієнт не мусить мучитися з цими укладками вдома. Я вважаю це саме основне. Досконала зачіска є та, яка клієнту пасує і з якою клієнт справляється. Клієнт помив голову, продув феном, руками уложив і зачіска люкс лежить - це є досконала. А те що її можна міняти чи коротшу, чи довшу, чи в кольорі чи фарбі – це все вже фантазія. І модно те, що клієнту пасує. От кажуть модно, а ти вистрижеш - ні це не модно, тому що та стрижка може ні на що не бути подібною. А от те що клієнту пасує, що йому до лиця – це вважаю модно.

-         Що таке мода взагалі?

-         Є направлення моди. В нас є така організація „Спілка перукарів України”, є лабораторії, які розробляють стрижки. Розробляється базова стрижка. Наприклад: косі гривки в моді. І всі косі гривки, пасує вона тій людині чи ні – в моді коса гривка. А ти бачиш що клієнт гине хоче косу гривку, а вона йому не лягає, вона йому ні до чого. Але майстер так повинен вистригти цю косу гривку, так подати ніби вона коса і не коса, це з одного елементу тільки брати, це кусочок, це не вся голова. Це є руки майстра, майстер мусить направити ту моду в русло для певної людини. Майстер знає моду, все тримає в голові, всі направлення, щось додав своє – це вже якийсь штрих, родзинка. Але може бути десять клієнтів, якщо наприклад задатись ціллю вистригти одну модну стрижку. Але на кожному вона буде простригатися зовсім по іншому, навіть може відрізнятися трохи. Хоча в журналі на картинці все виглядає по іншому.

-         Хто задає моду? Є якісь світові центри, Париж наприклад?

-         Моду задає майстер-модельєр. Я би не сказав Париж, це людська сутність трішечки. Наприклад стиль 60-х кілька років тому був. Дещо повертається, це є та сама спіраль, але трохи відтесана, більш підстроєна до сучасності, відшліфована. Мода навіть в одязі, є якийсь стиль, але кожен кутюр’є його подає по своєму, по іншому. Так само і тут. От сказати що хтось моду диктує так і так... Знаєш це як повітря, це щось не об’ємне.

-         Наші українські майстри - вони задають свою моду?

-         Так, задають. Свій стиль, своє направлення. Наприклад ця зачіска від Дюденка, це зачіска від того. Якщо довго працювати, зауважуєш. Та навіть йдеш по місту, знаючи майстрів, які працюють у Тернополі, просто бачиш хто в кого стригся. В когось така своя родзинка в руці є, а в когось свій стиль. Це дуже добре.

-         Який рівень займає українська школа у світі?

-         Зараз шкіл багато різних. Колись у Львові була школа союзного значення, це були курси модельєрів, найвища школа в союзі. Тут працювали дуже хороші, прекрасні майстри. Її закінчила Долорес Кондрашова, відомі імена, імениті люди. Рівень залежить від майстра, від його фантазії, від його направлення і від його навчання. В нашій професії зупинятися на навчанні не можна, постійно треба вчитися, десь трішечки пропустиш... От я поважаю школу Абрамової, бо я там проходжу тренінги і навчання по стрижках, школу торгової марки BES італійської по колористиці, вона мені імпонує останнім часом. Десь поїхати далі є велике бажання, знайти щось цікаве. Постійно з’являються новинки, треба брати собі якісь елементи тієї новинки, по своєму подати – і вже є від чого відштовхнутися. Завжди треба вчитися, якщо десь зупинишся, пропустиш якусь течію, тобі важко буде наздоганяти, ти починаєш сідати нижче, нижче, втрачати рівень. У Москві на наступний рік буде чемпіонат світу проходити, два роки тому він був в Італії. Тут з’явиться нове направлення в моді, зараз воно вже починає потрохи розроблятися, тому що в нас в конкурсній моді три роки одне направлення стояло. Хоча коли моя команда приймає участь у конкурсах, я завжди стараюсь подати щось по іншому, перетягуєм якісь пряді, щось переробляємо. Ми завжди в Одесі на всеукраїнському конкурсі забираємо перші місця, це по міжнародних правилах. Зараз є велике бажання поїхати в Москву. Там взагалі буде багато тренінгів всіляких, очікується багато цікавого.

-         Як ти плануєш зустрічати новий рік?

-         Мені новий рік зустрічати треба не далі, як півгодини машиною, тому, що я буду на роботі. А щоб запланувати поїздку для зустрічі нового року – це поки що нереально, тому що треба працювати. Дуже багато людей хочуть гарно виглядати, а майстер не має права захворіти, чи ще щось собі придумати. Ми всі будемо тут на роботі, всі відразу з дому зі святковим одягом, все в шафі висить. Аж коли всі люди розійдуться ми зберемося і тоді кожен по компаніях своїх. А так щоб планувати екзотично зустріти новий рік, то це ще не скоро.

-         Як проводиш відпустку?

-         В мене була цього року сім днів в лютому... У мене відпустка коли ми їдемо в Одесу літом на конкурс, тих 4-5 днів, там все одно напруження, переживаєш, нервуєшся, бо виступають  конкурсанти твої на  майданчику. Але все одно після обіду – море, на пляж, трішки відпочиваємо. Цього року не повезло з погодою. А в лютому планую поїхати відпочити на два тижні.